Рада представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ звернеться до Міністерства освіти і науки з пропозицією змінити умови прийому до вищих навчальних закладів України.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі народного депутата України від Партії регіонів, академіка Національної академії правових наук України, голови Ради Сергія Ківалова.
Як повідомляється, 17 вересня у Києві відбулося чергове засідання Ради представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ.
Під час обговорення проекту умов прийому до вищих навчальних закладів України у 2014 році Ківалов зазначив, що з 2010 року під час вступу до вишів не проводиться оцінювання знань з профільної загальноосвітньої навчальної дисципліні «Правознавство», що не відповідає міжнародній практиці, негативно впливає на рівень професійної орієнтації абітурієнтів, перешкоджає усвідомленому кар`єрному вибору.
За його словами, практика викладання в юридичних вищих навчальних закладах говорить, що першокурсники показують недостатньо високий рівень знань з основ правознавства. Серед основних причин – брак мотивації у випускників шкіл до вдосконалення оволодіння цією дисципліною; адже вони знають, що проходитимуть тестування з математики, історії або мови – але не з правознавства. Це ставить українських школярів і абітурієнтів в утиснений стан порівняно з їх однолітками в Європі.
Так, у Великій Британії випускники шкіл можуть обирати «право» в числі предметів для офіційного тестування, за результатами якого зараховуються до вишів. Кожен англійський школяр, якій претендує на навчання на гідному юридичному факультеті, так і робить, і система відбору абітурієнтів для навчання в університетах, що там діє, без цього немислима. Тільки так можна з достовірністю забезпечити необхідний базовий рівень знань першокурсників для успішного оволодіння університетським курсом у сфері права. Не тільки міжнародний досвід, але й здоровий глузд вимагають відновлення правознавства в числі дисциплін для проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
Ківалов підкреслив, що для цього не потрібно значних фінансових витрат на розробку і впровадження. Потужна науково-методична база провідних юридичних вишів країни дозволить забезпечити належний рівень підготовки тестових матеріалів.
Повідомляється, що учасники засідання відзначили й іншу ваду системи зовнішнього незалежного оцінювання – безальтернативність тестування для українських абітурієнтів, що зараховуються на контрактну форму навчання. Вони опиняються в нерівних умовах з іноземними абітурієнтами, яких закон дозволяє зараховувати на ту ж контрактну форму за результатами іспитів у виші, минувши тестування (зовнішнє незалежне оцінювання). Це входить у суперечність з конституційними принципами рівного доступу до освіти, створює абсурдну ситуацію, коли громадяни України у власній державі мають менше прав, ніж іноземні громадяни.
Таким чином, об`єктивно обумовлена необхідність передбачити у законі можливість складання вступних іспитів у самому виші як альтернативу зовнішньому незалежному оцінюванню знань для абітурієнтів-«контрактників», що навчаються за рахунок фізичних і юридичних осіб.
Учасники засідання наголосили, що державне замовлення на фахівців і контракт на отримання освітніх послуг, що укладається приватною особою, мають абсолютно різну правову природу. За їх словами, «держава не є стороною контракту, тому Міносвіти (яке встановлює правила) виходить за межі своєї компетенції». Це положення регулюється Цивільним кодексом. Отже, потрібно розглядати роздільно ситуацію з держзамовленням і контрактом, встановивши різні правила перевірки знань абітурієнтів у таких випадках.
Рада представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ схвалила рішення звернутися до Міністерства освіти і науки з пропозицією змінити умови прийому до вищих навчальних закладів України і найближчим часом ввести в дію такі зміни.
