В українських судах найгірші умови утримання — офіс Омбудсмана

10:16, 13 вересня 2013
0 0

Серед місць обмеження волі

Результати моніторингу регіональних координаторів зі зв’язків із громадськістю Омбудсмана місць несвободи у Херсонській, Черкаській, Рівненській та Запорізькій областях виявили, що найгірші умови утримування притаманні судам.

Як повідомили УНІАН в прес-службі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, про це йшлося під час прес-конференції, присвяченлї підсумкам роботи регіональних координаторів зі зв’язків із громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

”Найгірші умови утримування притаманні судам. Ці приміщення знаходяться під егідою водночас трьох відомств, а тому ніхто їх, по суті, не контролює. Приміщення належить судовій адміністрації, конвой здійснюють військові частини, а транспортування – міліція. Люди перебувають там більше 12 годин, за весь цей час вони отримують один бутерброд, і не можуть взяти з собою необхідні речі”, - зазначила регіональний координатор зі зв’язків із громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Херсонській області Наталія Козаренко.

Вона наголосила, що навіть у найкращих судах ці приміщення знаходяться в підвалах, без вікон і вентиляції.

”Аби вирішити цю проблему, треба зібрати всі три зазначені відомства та створити комплексу програму з покращення умов утримування в судах”, - сказала вона.

Значна частина проблем, виявлених регіональними координаторами за результатами моніторингових візитів до місць несвободи, стосується неналежних умов утримання людей у таких місцях. Учасники прес-конференції наголошували на існуванні випадків невідповідності міжнародним стандартам площ на одного утримуваного, відсутності постійного доступу до води через проблеми з водопостачанням, неукомплектованості штату медичного персоналу ізоляторів, гострій необхідність заміни систем вентиляції, опалення, каналізації тощо.

За словами Козаренко, забезпечення належних умов утримування осіб, а також надання медичної допомоги – це найбільш проблемні моменти, притаманні українським місцям несвободи, і комплексного підходу в покращенні умов потребують не лише окремі об’єкти, а вся система місць несвободи в Україні.

”Приміром, СІЗО в Херсоні побудоване в 1780-му році, тобто два з половиною століття тому. Можете собі увити, які там умови. При цьому, в херсонському ізоляторі тимчасового тримання є телевізори та холодильники, а в СІЗО, де люди перебувають роками, встановлювати холодильники заборонено. Бо це не передбачено нормами. Ці норми треба переглядати та вносити відповідні зміни до правил утримування осіб”, - наголосила регіональний координатор в Херсонській області.

В свою чергу, регіональний координатор зі зв’язків із громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Рівненській області В’ячеслав Свірець на прес-конференції зауважив, що міліцейська система також має типові порушення. ”Наприклад, введено в дію Закон про надання безкоштовної правової допомоги, але міліціонери чомусь не спішать залучати адвокатів, вписуючи до журналів ”відмовився”, ”відмовився”, ”відмовився”. Це свідчить про ставлення працівників відомства до забезпечення права на доступ до правової допомоги”, - наголосив він.

За інформацією прес-служби, протягом першої половини 2013 року регіональні координатори зі зв’язків із громадськістю Уповноваженого, здійснили більше 50 візитів до місць несвободи у Херсонській, Черкаській, Рівненській та Запорізькій областях. За мету таких моніторингових візитів ставилося попередження жорстокого поводження з людьми, які там утримуються. Законодавчим підґрунтям такої діяльності є ухвалений за активної підтримки громадськості закон № 5409-VI від 2 жовтня 2012 року, який фактично запровадив національний превентивний механізм (НПМ) в Україні та надав право представникам Уповноваженого та громадськості без попередження відвідувати ці місця.

Монітори перевіряли палати, житлові кімнати, медичні, культурно-дозвільні, лікувально-трудові, адміністративно-побутові та службові приміщення місць несвободи в Україні, а також вивчали особливості харчування, надання медичної допомоги, реабілітації людей.

Наразі, в офісі Омбудсмана запевнили, що Уповноваженим вивчається питання можливості розширення мережі регіональних координаторів таким чином, аби забезпечити їх присутність у кожній області України.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter